Гвоздика — це пряність, отримана з висушених нерозкритих бутонів тропічного гвоздикового дерева (родина миртових), що мають форму маленьких гвіздків. Спеція вирізняється сильним солодкувато-пекучим ароматом, насиченим смаком і використовується в кулінарії (маринади, кондитерські вироби, глінтвейн) та медицині завдяки високому вмісту ефірних олій.

Гвоздика надає солодким і пікантним стравам духмяного, солодкого та зігріваючого аромату. Через свою форму назва цієї квіткової бруньки походить від старого французького слова, що означало “цвях”.

Окрім надзвичайно духмяного та солодкого, м’яко зігріваючого та гіркого присмаку, гвоздика викликає в роті легке оніміння. Вона походять із Молуккських островів – того самого індонезійського архіпелагу, звідки родом мускатний горіх. Тому їх називають “Островами прянощів” не просто так. У минулому гвоздику частіше використовували в медицині, ніж на кухні. Вважалося, що її інтенсивний аромат допомагає усунути неприємний запах із рота, і навіть сьогодні гвоздична олія міститься в багатьох засобах для полоскання рота й зубних пастах.